Перейти до основного вмісту

West Point Army


 We had an exciting tournament that took place on December 7. We played at home against teams from West Point Army.


An interesting fact about this university: students there are trained for military service and will become future U.S. soldiers. In addition to their military training, they are required to practice all Olympic sports. That is why we regularly play against them — to help improve their game skills.


As a result of the tournament, we achieved two victories:


New York – West Point JV — 45:3

New York – West Point Varsity — 40:26


Such large score differences are uncommon in handball, so the matches were very dynamic. We ran a lot and worked on combinations and fast-break attacks, which we plan to use in future games against professional teams. Overall, it was a very valuable and useful experience for us.


У нас відбувся цікавий турнір, який пройшов 7 грудня. Ми грали вдома проти команд із West Point Army.


Цікавий факт про цей університет: там навчаються майбутні військові США. Окрім військової підготовки, вони зобов’язані володіти всіма видами олімпійського спорту. Саме тому ми періодично граємо з ними, щоб допомогти підвищити їхні ігрові навички.


За підсумками турніру ми здобули дві перемоги:


New York – West Point JV — 45:3

New York – West Point Varsity — 40:26


Зазвичай у гандболі такі великі рахунки трапляються рідко, тому матчі вийшли динамічними й насиченими. Ми багато бігали, відпрацьовували комбінації та швидкі атаки, щоб у майбутньому використовувати їх у матчах проти професійних команд. Для нас це був справді цінний і корисний ігровий досвід.





Коментарі

Дописати коментар

Популярні дописи з цього блогу

Як почалася моя історія

Усе почалося ще зі школи, з початкових класів на уроках фізкультури. Мій учитель завжди відзначав мої фізичні здібності й направляв мене в легку атлетику. Він постійно казав: «Жанно, в тебе є потенціал, ти дуже швидка й витривала» — і він мав рацію. Я почала займатися легкою атлетикою. Спочатку представляла школу, потім — місто, а згодом — область. Потім настав час представляти Україну й летіти на міжнародні змагання, але, оскільки моя мама виховувала мене й сестру сама, їй не вистачало коштів, щоб оплатити ці витрати, і ми змушені були відмовитися від участі. З часом легка атлетика перестала приносити мені задоволення, і мені здавалося, що це не моє. Вона більше не захоплювала мене. Моя мама не могла з цим змиритися і не розгубилася: вона взяла мене з сестричкою за руку та привела в початкову групу з гандболу СДЮШОР Ужгород. І саме тут почалася моя справжня історія…
Дописати коментар
Докладніше

Практики з дітьми

  Одного разу під час тренування на майданчику до мене підійшла дівчинка і спитала: «Що це ти граєш?» Я їй відповіла: «Гандбол». Вона посміхнулася і сказала: «Можна я з тобою пограю?» Як виявилося, це була дівчинка з України. Я поспілкувалася з її мамою, і вона розповіла, що не знає, чим зайняти свою дитину. Я, недовго думаючи, запропонувала навчити її доньку цій грі, і мама із задоволенням погодилася. Ми домовилися зустрітися на цьому майданчику через тиждень. І ця дівчинка прийшла, але не сама — вона привела друзів. Я була дуже здивована їхньою зацікавленістю й потроху почала розповідати та показувати, що ж це за гра така — гандбол. Батьки були в захваті від того, що їхні діти проводять час на подвір’ї, граючи в гру, яка їм подобається. І тоді в мене виникла ідея проводити тренування щотижня для всіх охочих. Що я і роблю до сьогоднішнього дня ☺️
Дописати коментар
Докладніше

The worlds handball team

Перед пробним тренуванням я вирішила підготуватися, адже в мене була велика перерва, і я почала тренуватися щодня. Після роботи я виходила на пробіжку, стрибала на скакалці та на тенісному корті відпрацьовувала кидки. Я дуже хвилювалася, бо не знала, який ігровий рівень у команди. Перше тренування пройшло дуже добре: тренер чоловічої команди відразу відмітив мої здібності й сказав, що бачить у мені спортсменку з професійного спорту. Наступного дня, щойно я прокинулася, отримала повідомлення на електронну пошту, що мене прийняли в команду. Одразу ж зі мною зв’язався менеджер, який почав мене координувати далі. Мене додали в чат тренерів і в чат команди, де всі привітали зі вступом у нову «родину», як вони це назвали. Я отримала величезне задоволення, мені хотілося одночасно плакати від щастя і сміятися. Я трохи хвилювалася, бо потрапила на літній сезон, коли багато дівчат були у відпустках, тож одразу не вдалося познайомитися з усією командою. У нас були змішані тренування — дівчата...
Дописати коментар
Докладніше